Поверхневий обробіток ґрунту зменшує ерозію на 90 відсотків

В унікальних наукових роботах «Десятирічні результати обробітку ґрунту і сівби культур на ерозійно-небезпечних ґрунтах Швейцарії» проводились дослідження вирощування культур на більш ніж 200 полях протягом 10-ти років. Умови вирощування культур, схили ґрунтів і кількість опадів протягом досліджень, були аналогічними до шведських -  саме в таких  вологих умовах втрата родючості орних земель, фосфору відбувається в основному через ерозію верхнього шару.
203 поля за 10 років
Дослідження проводились на 203 полях 52 ферм. У сівозміні були наступні культури: озима пшениця, багаторічні трави, кукурудза, цукровий буряк, озимий ячмінь і картопля. Середньорічна кількість опадів за даний період була трохи більше 1000 мм, а поверхня ґрунту характеризувалась доброю поглинаючою здатністю вологи та з помірним ризиком до ерозії
Під час опитування фермерів, щодо технології вирощування культур на полях за 10-ти річний період основна увага приділялася способу обробітку ґрунту. При цьому обробіток ґрунту проводили за чотирма різними системами: перший – традиційний спосіб, це оранка з одним або двома боронуваннями, решта способів – поверхневий обробіток на різну глибину і посів безпосередньо в стерню.

Протягом останніх 10-ти років фермери  значно знизили використання традиційної підготовки ґрунту (оранка плюс один-два боронування) майже вдвічі. Замість цього почали використовувати різні способи поверхневого обробітку. Це сприяло захисту полів від ерозійних процесів. Так, за оцінками, на полях з традиційним способом обробітку ґрунту втрати верхнього родючого шару були 1240 кг/га в рік. На полях з різними системами поверхневих обробітків, після яких поверхня ґрунту була вкрита на 30% пожнивними рештками, втрати відповідно склали від 70 до 120 кг/га в рік, скорочення втрат у порівнянні з традиційною системою, склали близько 90%.

Під час вирощування різних культур ступінь втрати родючого шару ґрунту був неоднаковим. Так, під час вирощування багаторічних трав, ерозійні процеси були найнижчі (70 кг/га ґрунту в рік), а найбільші, майже 3000 кг/га в рік, під час вирощування картоплі, особливо це відбувалося в літній період.

За період досліджень, в середньому, втрати ґрунтів на досліджуваних полях були 700 кг/га в рік. В еквіваленті це - 1 кубічний метр ґрунту. За швейцарськими нормами втрати родючого ґрунту менше 2-4 тон є допустимі. В загальному ерозійні процеси втрат на досліджених 203-х полях коливалися в межах від 50 до близько 500 тон на рік. При цьому не було відмічено кореляційної залежності між річною кількістю опадів і ерозійними втратами родючого шару ґрунту протягом року. Натомість, сума втрат залежала від того як довго й інтенсивно випадали опади та від стану поверхні ґрунту на той час.
Оригінал шведської статті опублікованої в журналі "Greppa Näringen"
Прашун Волкер/ 2012 /Десятирічні результати обробітку ґрунту і сівби культур на ерозійно-небезпечних ґрунтах Швейцарії /ст. 120